Логопедична скарбничка
Логопедична скарбничка
Шановні батьки та колеги! Вітаю вас у цьому розділі і запрошую ділитися своїми набутками, досвідом та гарним настроєм! Цей розділ як для фахівців (логопедів та вихователів), так і для батьків, які хочуть займатися із своїми дітьми дома.
Відомості про логопедію
Логопедія - наука про порушення розвитку мовлення, його подолання і запобігання йому засобами спеціального корекційного навчання і виховання.
Логопедична скарбничка
Шановні батьки та колеги! Вітаю вас у цьому розділі і запрошую ділитися своїми набутками, досвідом та гарним настроєм! Цей розділ як для фахівців (логопедів та вихователів), так і для батьків, які хочуть займатися із своїми дітьми дома.
Відомості про логопедію
Логопедія - наука про порушення розвитку мовлення, його подолання і запобігання йому засобами спеціального корекційного навчання і виховання.
У перекладі з грецької воно означає "виховання мовлення" і є одним із розділів корекційної педагогіки.Предметом логопедії є вивчення закономірностей навчання і вихованяя осіб з порушеннями мовлення і пов"язаними з ними відхиленнями в психічному розвитку. Психологічною основою методик корекції порушення мовлення у дітей є теорія мовлення і мовленнєвої діяльності, що реалізується в її основних видах: слухання, говоріння, читання, письмо.Ці види мовленнєвої діяльності є основними для взаємодії людей у процесі вербального спілкування.
Психологічна природа мовлення розкрита в дослідженнях Л.Виготського, М.Жинкіна, О.Леонтьєва, Т.Ушакової та інших.
Мовлення посідає центральне місце в процесі психічного розвитку дитини і внутрішньо пов"язане з розвитком мислення й усвідомленням загалом.
У процесі мовленнєвого дослідження у дитини, що нормально розвивається, формується мовленнєва ( лінгвістична ) здатність. О.Леонтьєв зазначає, що механізм мовленнєвої здатності формується на основі природжених психофізіологічних особливостей людини і під впливом мовленнєвого спілкування.
У разі відхилення мовленнєвого розвитку від норми монологічне мовлення порушується більшою мірою, ніж діалогічне. Нерозвинення усного мовлення зазвичай призводить до порушення писемного мовлення різної складності.
У психічному розвитку дитини мовлення має велике значення, виконуючи комунікативну, збагачувальну і регулювальну функції.
Відхилення в розвитку мовлення позначаються на формуванні всього психічного життя дитини. Вони утруднюють спілкування з оточенням, нерідко перешкоджають правильному формуванню пізнавальних процесів, впливають на емоційно-вольову сферу.
Принцип аналізу мовленнєвих порушень застосовують для своєчасного виявлення ускладнень у формуванні тих або інших сторін мовлення.
Раннє розпізнавання можливих відхилень як в усному, так і в подальшому писемному мовленні дає змогу запобігти їм за допомогою педагогічних ( логопедичних ) прийомів.
РОЛЬ БАТЬКІВ У ВИХОВАННІ ПРАВИЛЬНОЇ ЗВУКОМОВИ У ДІТЕЙ ТА РОЗВИТКУ ЇХ МОВЛЕННЯ В ЦІЛОМУ
Формування мовлення дітей дошкільного віку - одне з головних завдань виховання, бо оволодіння рідною мовою тісно пов'язане з розвитком мислення дитини, з пізнанням навколишнього світу. Довколишній світ входить в життя дітей поступово і спочатку малюк пізнає найближче оточення. З часом життєвий досвід дитини збагачується. Важливу роль у цьому відіграє щоденне спілкування з батьками, в процесі якого формується мовлення малюка. Саме воно сприяє перебудові психіки дитини, дозволяє їй сприймати явища більш свідомо. Тому так важливо турбуватися про своєчасний розвиток мовлення дітей, приділяти увагу його чистоті і правильності.
1. Чи вміє дитина узагальнювати предметний ряд та виділяти в ньому зайвий предмет, а також зайве слово з семантичного ряду.
Вже у 4-5 років порушення звуковимови вважається патологією. Більш розвинені діти починають самі помічати вади і нерідко дуже хворобливо переживають це. Вони соромляться говорити, уникають слів із звуками, які вимовляють неправильно. Недоліки мовлення позначаються і на психічному розвитку особистості. Такі діти, здебільшого, пасивні, нервові, зневірені у власних силах, неуважні, погано контактують з оточуючими. Батькам необхідно знати, що причинами порушень вимови і недостатнього розвитку фонематичного слуху є не тільки дефектна мова людей з оточення, а й перенесені в ранньому віці інфекційні хвороби, хронічні пневмонії, хронічний тонзиліт, аденоїди, захворювання вуха, яке приводить до зниження елементарного слуху, ураження мозку, викликані травмами. Порушення фонематичного сприймання приводить до того, що дитина не сприймає на слух близькі за звучанням або схожі за артикуляцією звуки мови.
Працюючи з дитиною вдома батьки повинні пам'ятати:
РОЛЬ БАТЬКІВ У ВИХОВАННІ ПРАВИЛЬНОЇ ЗВУКОМОВИ У ДІТЕЙ ТА РОЗВИТКУ ЇХ МОВЛЕННЯ В ЦІЛОМУ
Формування мовлення дітей дошкільного віку - одне з головних завдань виховання, бо оволодіння рідною мовою тісно пов'язане з розвитком мислення дитини, з пізнанням навколишнього світу. Довколишній світ входить в життя дітей поступово і спочатку малюк пізнає найближче оточення. З часом життєвий досвід дитини збагачується. Важливу роль у цьому відіграє щоденне спілкування з батьками, в процесі якого формується мовлення малюка. Саме воно сприяє перебудові психіки дитини, дозволяє їй сприймати явища більш свідомо. Тому так важливо турбуватися про своєчасний розвиток мовлення дітей, приділяти увагу його чистоті і правильності.
Батьки - перші, хто забезпечує розвиток мовлення дитини. Вони повинні, насамперед, добре знати рівень розвитку малюка в цілому і мовлення зокрема.
Для цього слід з'ясувати:
1. Чи вміє дитина узагальнювати предметний ряд та виділяти в ньому зайвий предмет, а також зайве слово з семантичного ряду.
2. Чи засвоїв малюк граматичну будову мови (узгодження слів за відмінками, числівника з іменником; використання прийменників; утворення множини від однини; використання зменшувально-пестливих суфіксів).
З. Стан фонематичного слуху (розрізнення звуків, схожих за артикуляцією, але різних за звучанням, наприклад: т - д, с - з, п - б).
4. Рівень розвитку фразової та зв'язної мови; вміння виділяти і називати частини предмета, частини тіла живої істоти.
5.Рівень розвитку психічних процесів: мислення, уваги, уяви, пам'яті. Дорослий ставить ці запитання собі, аби їх з'ясувати. З дитиною ж він грає, підібравши відповідний матеріал до кожного з цих питань. Батьки повинні знати, що недоліки звуковимови у ранньому віці (від 1,5 до 2,5 років) пояснюються недостатнім загальним розвитком дитини і не сформованістю її мовнорухового апарата.
Вже у 4-5 років порушення звуковимови вважається патологією. Більш розвинені діти починають самі помічати вади і нерідко дуже хворобливо переживають це. Вони соромляться говорити, уникають слів із звуками, які вимовляють неправильно. Недоліки мовлення позначаються і на психічному розвитку особистості. Такі діти, здебільшого, пасивні, нервові, зневірені у власних силах, неуважні, погано контактують з оточуючими. Батькам необхідно знати, що причинами порушень вимови і недостатнього розвитку фонематичного слуху є не тільки дефектна мова людей з оточення, а й перенесені в ранньому віці інфекційні хвороби, хронічні пневмонії, хронічний тонзиліт, аденоїди, захворювання вуха, яке приводить до зниження елементарного слуху, ураження мозку, викликані травмами. Порушення фонематичного сприймання приводить до того, що дитина не сприймає на слух близькі за звучанням або схожі за артикуляцією звуки мови.
Через це її словник не поповнюється словами зі звуками, які дитині важко розрізняти, і починає відставати від норми. З цієї ж причини не формується правильно граматична будова мови. Все це разом приводить до загального недорозвитку мовлення, а це, в свою чергу, стане причиною порушення письма і читання.
Щоб слухомовні недоліки у дитини не закріплювалися і з віком не переходили у звичку говорити неправильно, їх необхідно своєчасно визначити і ліквідувати. Найбільшої ефективності ця робота набуває з дітьми дошкільного віку, тому що нервова система у них тільки формується, а умовні зв'язки в корі головного мозку досить швидко і легко перебудовуються.
Працюючи з дитиною вдома батьки повинні пам'ятати:
І. Ігри-заняття дають змогу досягти великих успіхів в усуненні мовних недоліків.
2.Заняття необхідно проводити протягом 20-30 хвилин.
3.Примушувати дитину не можна. Слід вибрати час, коли дошкільнику цікаво буде фати.
4.Необхідно чітко дотримуватися всіх рекомендацій логопеда.
ЯК РОЗВИВАТИ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ?
1.Спілкуйтеся з дитиною якомога більше, коментуйте свої дії, детально розповідайте про предмети які оточують.
ШАНОВНІ БАТЬКИ!
Якщо Вас турбує мовлення вашої дитини будьте готові до наступних питань, які ви можете почути від логопеда:
1.Як відбувалась вагітність і пологи, чи не супроводжувались вони ускладненнями.
8.Чи звертались раніше батьки до логопеда, якщо так, то коли, якими були результати.
1.Спілкуйтеся з дитиною якомога більше, коментуйте свої дії, детально розповідайте про предмети які оточують.
2.Розмовляйте повільно, грамотно і чітко, ні в якому разі не повторюйте неправильну вимову. Пам’ятайте, що малюкові потрібно чути лише правильну мову!
3.Спонукайте дитину до мовлення, ставлячи їй запитання, поступово ускладнюючи їх.
4.Багато читайте малюку, вчіть переказувати, разом вивчайте вірші, вчіть складати цікаві історії за картинками.
5.Кожне незрозуміле слово поясніть дитині. Привчайте дітей до вживання слів відповідно літературної норми!
6.Не втручайтесь в дитячі розповіді, спочатку вислухайте, а потім виправте помилку.
7.Не забувайте хвалити дитину після кожного успіху.
ШАНОВНІ БАТЬКИ!
Якщо Вас турбує мовлення вашої дитини будьте готові до наступних питань, які ви можете почути від логопеда:
1.Як відбувалась вагітність і пологи, чи не супроводжувались вони ускладненнями.
2.Як відбувався фізичний розвиток дитини у перший рік життя.
3.Як розвивалось мовлення дитини (гуління, лепет, перші слова, фрази).
4.Чи не перенесла дитина якесь захворювання, травму.
5.Якими були умови її виховання, чи не спостерігались порушення мовлення у людей з близького оточення дитини,двомовність в сім’ї.
6.Що турбує батьків відносно мовлення дитини.
7.Чи усвідомлює дитина свою мовленнєву ваду і як реагує на неї.
8.Чи звертались раніше батьки до логопеда, якщо так, то коли, якими були результати.
Форми взаємодії з батьками:
Форми взаємодії з батьками:
· Батьківські збори. Проводяться у вересні, січні, травні. На зборах вчитель-логопед знайомить батьків з нормативними документами, програмами, з досягненнями дітей та труднощами у корекційному процесі.
· Індивідуальні консультації вчителя-логопеда. В ході яких батькам надаються індивідуальні поради щодо поліпшення мови або розвитку пізнавальних (психічних) процесів дитини.
· Оформлення тематичних папок "Батькам майбутніх першокласників. Поради логопеда" в інформаційному осередку логопедичного кабінету та груп старшого дошкільного віку які складаються з різноманітних професійних консультацій, порад, рекомендацій з матеріалів для практичного використання вдома та під час занять з дітьми.
· Анкетування батьків дозволяє уточнити стан їх зацікавленості у розвитку дитини, визначити їх потреби, з'ясувати чи задоволені вони корекційним процесом.
· "Домашні логопедичні зошити", які складені для індивідуальної роботи з дітьми. Вони допомагають батькам закріпити набуті дитиною мовні навички та вміння. А логопеду здійснити аналіз розвитку кожної дитини і налагодити тісний взаємозв'язок між учасниками корекційного процесу.
Етапи розвитку мови у дитини
Уже в першому півріччі життя, коли спілкування дорослого з дитиною є чисто емоційним, закладаються основи майбутньої промови і спілкування за допомогою осмислених слів.
До кінця 1 місяця життя здорове немовля вже реагує на звернення: перестає плакати, зосереджується на дорослому. У 3 місяці при спілкуванні з дорослим малюк пожвавлюється, «гукає». Переважають голосні звуки, а також приголосні г, к, н.
5 місяців
У 5 місяців малюк реагує на напрям звуку, «співає», змінюючи інтонацію голосу. До 6 місяців з'являється перший склад «ба» або «ма». Виникає початкова розуміння зверненої мови: дитина прислухається до голосу дорослого, дізнається знайомі голоси.
8 місяців
У 8 місяців виникає лепет, тобто повторення однакових складів: «ба-ба», «так-так», «па-па» і т.п. У промові використовуються звуки: п, б, м, г, к, е, а. До 10 місяців малюк використовує в спілкуванні як мінімум 1-2 «лепетних слова» (типу «ляля», «баба»).
1 рік
В 1 рік дитина вживає вже 3-4 «лепетних слова», розуміє окремі слова, співвідносить їх з конкретними предметами. Розуміє прості інструкції, супроводжувані жестами ( «поцілунок маму», «де тато?», «Дай ручку», «не можна»). Перші осмислені слова у малюка виникають до кінця першого року життя. Період від року до трьох років характеризується швидким збільшенням словникового запасу у дітей. Це пояснюється тим, що діяльність дитини стає складніше і різноманітніше. Він знайомиться з різними властивостями предметів, встановлює найпростіші зв'язки між ними, узагальнює за схожими ознаками. Однак здатність розуміти узагальнене значення слів, розвинена ще недостатньо.
1 рік 3 місяці
Словниковий запас збільшується до 6 слів, дитина розуміє просту інструкцію без жесту, знайомі слова показує на картинці.
1 рік 6 місяців. Показує одну з частин тіла, словниковий запас 7-20 слів.
1 рік 9 місяців
Показує три частини тіла, використовує фразу з двох слів ( «Мама, ді!», «Дай ляля»). Словниковий запас 20 слів.
2 роки
Дитина показує п'ять частин тіла, має словниковий запас мінімум 50 слів; розуміє і правильно виконує двоетапну інструкцію ( «піди в кухню і принеси чашку»), вірно використовує займенники я, ти, мені. До двох років дитина вже засвоює звуки: п, б, м, ф, в, т, д, н, к, г, х. Свистячі звуки (с, з, ц), шиплячі (ш, ж, ч, щ) і сонорні (р, л) він зазвичай пропускає або замінює.
2 роки 6 місяців
Дитина розуміє позначення дій в різних ситуаціях ( «покажи, хто сидить, хто спить»), значення прийменників у звичній конкретної ситуації ( «на чому ти сидиш?»). Правильно вимовляє звуки: с, з, л, повторює дві цифри в правильній послідовності, має поняття «один».
3 роки
Словниковий запас 250-700 слів, дитина використовує пропозиції з п'яти-восьми слів, опанував множиною слів; називає своє ім'я, стать і вік; розуміє значення простих прийменників - виконує завдання типу «поклади кубик під чашку», вживає в реченні простіприйменники і союзи бо, якщо, коли. Малюк розуміє прочитані короткі оповідання і казки.
4 роки
У промові вже зустрічаються складні речення, вживаються прийменники по, до, замість, після, союзи що, куди, скільки. Словниковий запас 1500-2000 слів. Дитина правильно вимовляє шиплячі звуки ш, ж, ч, щ, а також звук ц. Зникає пом'якшене вимова приголосних.
5 років
Словниковий запас збільшується до 2500-3000. У словах вже не зустрічаються пропуски, перестановки звуків і складів. У пропозиції використовуються всі частини мови. Дитина опановує всіма звуками рідної мови і правильно вживає їх у мовленні; активно вживає узагальнюючі слова ( «одяг», «тварини»).
7 років
Словник збільшується до 3500 слів, в ньому беруть активну накопичуються образні слова і вирази, стійкі словосполучення (ні світ ні зоря, на швидку руку і ін.) Засвоюються граматичні правила. Дитина активно намагається пояснити значення слів, розмірковує про рід іменників. Таким чином, розвивається мовне і мовне увагу, пам'ять, логічне мислення та інші психологічні передумови, необхідні для подальшого розвитку дитини, його успішного навчання в школі.
Етапи розвитку мови у дитини
Уже в першому півріччі життя, коли спілкування дорослого з дитиною є чисто емоційним, закладаються основи майбутньої промови і спілкування за допомогою осмислених слів.
До кінця 1 місяця життя здорове немовля вже реагує на звернення: перестає плакати, зосереджується на дорослому. У 3 місяці при спілкуванні з дорослим малюк пожвавлюється, «гукає». Переважають голосні звуки, а також приголосні г, к, н.
5 місяців
У 5 місяців малюк реагує на напрям звуку, «співає», змінюючи інтонацію голосу. До 6 місяців з'являється перший склад «ба» або «ма». Виникає початкова розуміння зверненої мови: дитина прислухається до голосу дорослого, дізнається знайомі голоси.
8 місяців
У 8 місяців виникає лепет, тобто повторення однакових складів: «ба-ба», «так-так», «па-па» і т.п. У промові використовуються звуки: п, б, м, г, к, е, а. До 10 місяців малюк використовує в спілкуванні як мінімум 1-2 «лепетних слова» (типу «ляля», «баба»).
1 рік
В 1 рік дитина вживає вже 3-4 «лепетних слова», розуміє окремі слова, співвідносить їх з конкретними предметами. Розуміє прості інструкції, супроводжувані жестами ( «поцілунок маму», «де тато?», «Дай ручку», «не можна»). Перші осмислені слова у малюка виникають до кінця першого року життя. Період від року до трьох років характеризується швидким збільшенням словникового запасу у дітей. Це пояснюється тим, що діяльність дитини стає складніше і різноманітніше. Він знайомиться з різними властивостями предметів, встановлює найпростіші зв'язки між ними, узагальнює за схожими ознаками. Однак здатність розуміти узагальнене значення слів, розвинена ще недостатньо.
1 рік 3 місяці
Словниковий запас збільшується до 6 слів, дитина розуміє просту інструкцію без жесту, знайомі слова показує на картинці.
1 рік 6 місяців. Показує одну з частин тіла, словниковий запас 7-20 слів.
1 рік 9 місяців
Показує три частини тіла, використовує фразу з двох слів ( «Мама, ді!», «Дай ляля»). Словниковий запас 20 слів.
2 роки
Дитина показує п'ять частин тіла, має словниковий запас мінімум 50 слів; розуміє і правильно виконує двоетапну інструкцію ( «піди в кухню і принеси чашку»), вірно використовує займенники я, ти, мені. До двох років дитина вже засвоює звуки: п, б, м, ф, в, т, д, н, к, г, х. Свистячі звуки (с, з, ц), шиплячі (ш, ж, ч, щ) і сонорні (р, л) він зазвичай пропускає або замінює.
2 роки 6 місяців
Дитина розуміє позначення дій в різних ситуаціях ( «покажи, хто сидить, хто спить»), значення прийменників у звичній конкретної ситуації ( «на чому ти сидиш?»). Правильно вимовляє звуки: с, з, л, повторює дві цифри в правильній послідовності, має поняття «один».
3 роки
Словниковий запас 250-700 слів, дитина використовує пропозиції з п'яти-восьми слів, опанував множиною слів; називає своє ім'я, стать і вік; розуміє значення простих прийменників - виконує завдання типу «поклади кубик під чашку», вживає в реченні простіприйменники і союзи бо, якщо, коли. Малюк розуміє прочитані короткі оповідання і казки.
4 роки
У промові вже зустрічаються складні речення, вживаються прийменники по, до, замість, після, союзи що, куди, скільки. Словниковий запас 1500-2000 слів. Дитина правильно вимовляє шиплячі звуки ш, ж, ч, щ, а також звук ц. Зникає пом'якшене вимова приголосних.
5 років
Словниковий запас збільшується до 2500-3000. У словах вже не зустрічаються пропуски, перестановки звуків і складів. У пропозиції використовуються всі частини мови. Дитина опановує всіма звуками рідної мови і правильно вживає їх у мовленні; активно вживає узагальнюючі слова ( «одяг», «тварини»).
7 років
Словник збільшується до 3500 слів, в ньому беруть активну накопичуються образні слова і вирази, стійкі словосполучення (ні світ ні зоря, на швидку руку і ін.) Засвоюються граматичні правила. Дитина активно намагається пояснити значення слів, розмірковує про рід іменників. Таким чином, розвивається мовне і мовне увагу, пам'ять, логічне мислення та інші психологічні передумови, необхідні для подальшого розвитку дитини, його успішного навчання в школі.
Артикуляційна гімнастика та правила її виконання
1. Заняття має проводитись щоденно протягом 10-15 хвилин.
Пальчикові вправи для розвитку дрібної моторики та мовлення
1. Заняття має проводитись щоденно протягом 10-15 хвилин.
2. Кожну вправу необхідно повторити 5-10 разів.
3. Наприкінці кожної вправи органи мовленнєвого апарату повинні повернутись у вихідне положення, а потім - у стан спокою.
4. Кожну вправу слід виконувати повільно, чітко, ритмічно, рахуючи подумки (за необхідності дорослий може рахувати вголос).
5. Використовуючи дзеркало, потрібно слідкувати за тим, щоб у дитини працювали лише ті м'язи, які тренуються у даній вправі. Шия та плечі не повинні напружувтись.
6. Під час виконання вправ можна використовувати свою долону та долоню дитини для імітації рухів язика.
7.Артикуляційна гімнастика не повинна набридати дитині та спричиняти її перевтому.
Пальчикові вправи для розвитку дрібної моторики та мовлення
Артикуляційна гімнастика
Комментариев нет:
Отправить комментарий